Ранок у комунальному закладі «Центр естетичного виховання» Вінницької обласної Ради розпочався літературно-музичним заходом, організованим нашим колективом з нагоди Дня Соборності України. У ньому взяли участь доктор історичних наук, професор кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юрій Степанчук, кавалер ордена Княгині Ольги, голова громадського об’єднання «Вінницька обласна рада жінок України» Валентина Кичак, учасниця талант-шоу «Голос країни», переможниця мистецького проекту «Обличчя Вінниччини», учитель музичного мистецтва комунального закладу «Вінницький ліцей №29» Аліна Барановська, вихованки гуртка фольклорного та естрадного співу «Дебют» закладу культури «Вінницька централізована клубна система» (художній керівник – Катерина Радецька-Гулеватенко) Соломія Галайко, Катерина Павліченко, Маргарита Ковалишина, Крістіна Булаївська, зразковий танцювальний колектив «Молодість» Вищого художнього професійно-технічного училища №5 м. Вінниці (художній керівник – Вікторія Чешківська), вихованка літературно-мистецького об’єднання «Impreza» Любов Солтан.
У такий визначний день нас по-дружньому підтримали директор Вінницької дитячої школи мистецтв – заслужений працівник культури України Ярослав Зінько та його колеги. Започатковуючи співпрацю, на сцені закладу виступили ансамбль сопілкарів «Зернятко» (керівник – Олена Савчук), учениця Оксана Руда (викладач – Катерина Савельєва), зразковий хор молодших класів «Веселка».
Під час мистецької зустрічі звучали фольклорні твори, зокрема козацький марш «Ой, на горі та женці жнуть» в обробці Анатолія Гука, українська народна пісня в обробці Ольги Вільгуцької «Цвіте терен», музичні твори авторства сучасних українських митців: Руслана Квінта, Світлани Тарабарової, Христини Кочегарової. Змусили присутніх розчулитись поезії Василя Симоненка, Ірини Федорчук. Фіналом заходу стала пісня Юрія Сухоноса «Молитва за Україну».
Впевнені, що мине ще трохи часу, і про подібні зібрання писатимуть історики. У їхніх дослідженнях зазначатиметься, що, незважаючи на досить складний час, коли Україна перебувала у тривалій російській окупації, пересічні громадяни продовжували вірити – в себе, у свою спроможність, у буття цілого етносу, а відтак у щасливе майбутнє прийдешніх поколінь. Зичимо усім, хто бачить країну територіально неподільною, міцною, процвітаючою європейською державою, щоб і надалі 22 день січня був гарним приводом для творчих людей збиратися разом, додавав упевненості у тому, що робимо, що любимо, за що пліч-о-пліч ось уже майже рік стоїмо, а відтак дарував позитивні емоції від приємного спілкування.
Допис Ірини ФЕДОРЧУК, директора Центру естетичного виховання.